В 1790 р. письменника Олександра Радищева засуджено до страти за книгу «Подорож з Петербурга до Москви»
Олекса́ндр Микола́йович Ради́щев (31 серпня 1749, Москва — 24 вересня 1802, Петербург) — російський письменник, просвітитель, дисидент. Виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою. Прибічник договірної теорії походження держави та природного права. Найвідоміший твір «Подорож із Петербурга до Москви» (1790). За цю книгу потрапив під нагляд поліції потім засланий в Сибір.
Радищев був найстаршим сином однієї з найбагатших родин приволзьких поміщиків, якому призначалася спадщина у сотні селянських душ. Відомо, що селяни врятували батьків Радищева під час повстання Пугачова, їм вимазали сажею обличчя, одягли в селянський одяг.
Радищев отримав гарну освіту — у 13-15 років він уже знав Вольтера, Руссо, володів кількома мовами. Юний Олександр був одним з пажів імператриці Катерини ІІ. Пізніше, разом з декількома іншими здібними дворянськими юнаками, Радищев відправляється до Лейпцигу для подальшої освіти. У цей же період у Лейпцігському університеті навчався Ґете.
22-річний Радищев повернувься додому, швидко просувався по службі, був нагороджений орденом і очолив головну в імперії петербурзьку митницю. Одружився на Ганні Рубановській, знатній дівиці, що вчилася в Смольному інституті, яким опікувалася Катерина ІІ. В подружжя нородилося четверо дітей. Мільйонером Радищев не став, служив чесно, викликаючи гнів чиновників. Важким ударом стала для нього раптова смерть коханої дружини.
Фахівці багато років сперечаються, що штовхнуло його на героїчні самогубні вчинки. Одні наполягали, що він знаходився під враженням від гнітючої російської дійсності, інші пов'язували задум Радищева з розвитком світової думки. «Подорож з Петербурга до Москви»: 700 верст, що розділяли дві столиці, мандрівник долав приблизно за три доби. Він проїхав 25 поштових станцій, книга відповідно поділяється на 25 глав.
Книга була в основному готова ще на початку 1789 року, за кілька місяців до штурму Бастилії. Червневим днем 1790 року в книгарні петербурзького купця Зотова було виставлено на продаж 26 примірників, імені автора на титульному аркуші не було. Кілька примірників Радищев розіслав друзям і свіченим вельможам.
30 червня 1790 року (за старим стилем) він був заарештований і доставлений до Петропавловської фортеці. Радищев був засуджений до страти, а його книжка до спалення. Кілька тижнів письменник чекав смерті, але з нагоди миру зі Швецією його «вибачають» і засилають до Східного Сибіру терміном на десять років. 1797 року Радищев повернувся до Петербурга. Розробив проект юридичної реформи (1801—1802), виступав за відміну кріпосницького устрою. Через погрози нових репресій покінчив життя самогубством.
