Я́ків Микола́йович Шульги́н (19 лютого 1851 — 14 січня 1911) — історик, педагог, громадсько-культурний діяч родом з Києва, співтворець культурного відродження України кінця 19 — початку 20 століть.
В 1874 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, учень Антоновича й Драгоманова . У Києві був співробітником «Старої Громади», викладачем гімназій. За національно-культурну діяльність у 1879 був заарештований і засланий на 4 pоки в Сибір. Згодом працював у банку в Єлисаветграді. З 1899 повернувся до Києва, де знову викладав історію у гімназіях, співробітничав у «КСт.», брав участь у видавництві «Вік». Шульгін був членом Історичного Товариства Нестора Літописця та членом-засновником і перші роки секретарем Українського Наукового Товариства у Києві.
Автор праць з історії Лівобережної України 17 — 18 вв.
