День рождения Василия Симоненко
Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко — український поет і журналіст, шістдесятник, народився 8 січня 1935 року в селі Біївці, Лубенського району, Полтавської області.
Спочатку вчився у Біївській початковій школі. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету. Закінчивши факультет журналістики Київського університету, працював в обласній газеті «Черкаська Правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області.
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» і казка «Цар Плаксій і Лоскотон».
Уже в ті роки набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-их pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства, викриття жорстокостей радянської деспотії, затаврування російського великодержавного шовінізму тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України. Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням критики, став на шлях, указаний Т.Шевченком,й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державнийі культурний суверенітет України 2-ї половини 20 ст.
Доля літературної спадщини Симоненка невідома. Його самвидавна поезія, у сучасній Україні лише в незначній частині опублікована у сфальшованому вигляді, поширилася за кордоном і була опублікована у журналі «Сучасність» і в збірці вибраних поезій Симоненка «Берег чекань».
1962 року В.Симоненко разом з А.Горською та Л.Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВД на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок.
