День рождения Максимилиана Волошина
Волошин Максиміліан Олександрович (справжнє прізвище Кирієнко-Волошин), російський поет і маляр українського походження, перекладач; жив у Криму, представник символізму й акмеїзму; в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Максиміліан Волошин народився 28 травня 1877 року в Києві, в сім'ї юриста, колезького радника Олександра Максимовича Кирієнка-Волошина і Олени Оттобальдівни, в дівоцтві Глазер. Київський будинок зберігся до наших часів (нині бульвар Шевченка / вул. Пирогова, 24/9).
У своїй автобіографії Волошин вказував, що Кирієнко-Волошини за походженням козаки із Запоріжжя, а мати походила з обрусівших у 18 столітті німців.
Невдовзі сім'я переїхала до Таганрогу, а після смерті батька мати з чотирирічним сином переїхала до Москви, де вони прожили понад десять років. В 1893 році Олена Оттобальдівна прийняла рішення переїхати до Коктебелю.
В 1897 році Волошин поступив на юридичний факультет Московського університету, а в 1899 році за дієву участь в Всеросійському студенському страйку на рік з нього виключений і висланий в Феодосію під потаємним наглядом поліції. Звідси разом з матір'ю майже на півроку виїхав до Європи, в свою першу закордонну подорож.
Повернувшись до Москви, екстерном здав екзамени в університеті, а в травні 1900 року знову відправився з друзями в двомісячну подорож Європою за розробленим ним маршрутом. При поверненні в Росію його несподівано для всіх заарештували, потім етап в Москву, два тижні «одиночки» і висилка без права в'їзду в Москву і Санкт-Петербург. Волошин приймає пропозицію інженера О. В. Вяземського і їде до Середньої Азії, на той час — добровільне заслання.
В Ташкенті Волошин приймає рішення не повертатися до університету, а їхати до Європи, займатись самоосвітою. В 1901 році він приїзджає до Парижу, де малює в ательє художниці Є. С. Круглікової, навчається живопису в академії Колароссі, вивчає французьку літературу і культуру. Його рецензії на французькі події і критичні статті друкуються в періодичних виданнях Росії.
Останні 10 років життя Волошин майже безвиїзно жив у своєму будинку в Коктебелі. Це місце користувалося популярністю у радянських літераторів, що любили відпочити в Криму, і до Волошина навідувалися друзі-письменники.
У 1924 році зі схвалення Наркомпроса Волошин перетворює свій будинок на Коктебелі в безкоштовний будинок творчості (згодом — Будинок творчості Літфонду СРСР).
З 1929 року здоров'я Максиміліана Волошина різко погіршилось, душевний стан пригнічувало загострене почуття подій в країні — все частіш приходили звістки про загибель чи арешти знайомих.
Помер Волошин від запалення легень 11 серпня 1932 у Коктебелі. Похований, як він заповідав, на вершині приморського пагорба Кучук-Янишар.
