День народження Теодора Фонтане
Теодор Фонтане - професійний потомствений аптекар і видатний німецький письменник, представник поетичного реалізму.
Народився 30 грудня 1819 року, Нойруппін.
Теодор Фонтане - нащадок французьких гугенотів. Літературну діяльність почав в кінці 1830-х років віршами. Перу Фонтані належать численні драми, вірші, біографії, історичні оповіді, критичні і публіцистичні статті, зокрема «Перед бурею» (Vor dem Sturm), «Грета Мінді» (Grete Minde, 1880), повість «Грішниця» (L'Adultera, 1882), повість «Шах фон Вутенов»(Schach von Wuthenow, 1883),«Граф Петефі»(Graf Petöfy, 1884),«Сесіль»(Cecile, 1887, роман «Еффі Бріст» (Effi Briest, 1895, балет Віолети Дінеску, 1998; опера Хельмута Ерінга і Ірис тер Шіпхорст, 2000), «Штехлін» (Der Stechlin, роман опублікований посмертно в 1899 р.).
Будучи в мимовільній еміграції після революційних подій в Німеччині, 1858 році під час поїздки по Шотландії Фонтане зміг побачити, що жителі цього краю, так поетично оспіваного шанованим їм Вальтером Скоттом, живуть вже не легендами. Він виявив, що їх цікавить нове, сучасне. Саме тоді почав формуватися погляд Фонтане на історію як на нерозривне поєднання минулого і сьогодення. Прикладом тут може служити роман "Шах фон Вутенов", дія в якому віднесена на кілька десятків років у минуле, але читач при цьому розуміє, що таке заглиблення в історію служить лише підставою для бесіди про сьогодення.
Фонтане створював свій тип роману в епоху грюндерства, і паралелі між десятиліттями (що стосуються заснування держави) легко проглядалися. Особливу увагу слід звернути на його цикл "берлінських романів", принципово орієнтованих на зображення проблем сучасності. До цього циклу належать романи "Невірна дружина", "Шах фон Вутен", "Сесілія", "Перехресні роздоріжжя", "Стіна", "Пані Женні Трайбель".
Цей принцип "наближення" до цього виразно проглядався у всьому західноєвропейському романі. На нього почасти орієнтувався Фонтане, коли висловлювався про завдання "сучасного роману" ("Zeitroman"). Роман, на його думку, "повинен бути картиною часу, до якого ми самі належимо, принаймні відображенням періоду життя, біля кордонів якого ми вже стояли або ж про який нам розповідали ще наші батьки".
8 листопада 1894 р. Теодору Фонтане присвоєно звання доктора Гонорис кауза на філософському факультеті Гумбольдтського університету Берліну (на той час Friedrich-Wilhelm-Universität).
