День народження Шевельова Юрія
Юрій Володимирович Шевельов (прізвище при народженні — Шнейдер; псевдоніми: Юрій Шерех, Гр. Шевчук, Григорій Шевчук, Шерех, Šerech, Sherekh, Sher; Гр. Ш., Ю. Ш.) — славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). 1949 — доктор філософії. Президент УВАН у 1959–1961 та 1981–1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.
Головний редактор журналу «Сучасність».
Автор 17 книг та низки фундаментальних наукових праць, зокрема: «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов'янської мови: історична фонологія загальнослов'янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979).
Народився 17 грудня 1908 р. в Харкові. Батько і матір походили з шляхетних московських родин етнічних німців. Батько Шевельова, Володимир Шнайдер, монархіст і генарал-майор російської імператорської армії, у зв'язку з початком Першої світової війни вирішив змінити своє прізвище з Шнайдер (у російському правописі — Шнейдер) на Шевельов, про що у 1916 році він звернувся за дозволом безпосередньо до царя Миколи II. Як передає родинна легенда, він вибрав початкове Ш, «щоб не міняти міток на серветках». Мати Шевельова, Варвара Медер, пізніше змінила місце народження сина у документах на місто Ломжу (Польща), щоб унеможливити перевірку соціального походження сина органами більшовицької влади.
1931 року закінчив Харківський університет (тоді Педагогічний інститут професійної освіти). 1939 року захистив кандидатську дисертацію під керівництвом Леоніда Булаховського. Працював викладачем, потім доцентом Інституту журналістики (1933 — 1939) і Харківського університету (1939 — 1943). У 1930-ті роки Олесь Гончар був студентом Шевельова. Під час німецької окупації Харкова дописував до місцевої газети «Нова Україна» — надрукував рівно 20 статей. Шість під псевдонімом Г. Шевчук, 14-ть — під власним прізвищем. Опублікував декілька власних віршів у журналі «Український засів», а також у празькому журналі «Пробоєм» 1943 року. Від 1941 до 1943 був завідувачем кафедри української філології.
1943 р. виїхав до Львова, де познайомився з Василем Сімовичем. У Львові співпрацював із часописом «Наші дні», написав книгу «Внесок Галичини у формування української літературної мови», працював над підготовкою німецько-українського правничого словника, який не був завершений. Восени 1944 переїхав до Німеччини. Доцент слов'янської філології Українського вільного університету (1946–1949). У 1949 році захистив докторський науковий ступінь в УВУ. Підготував книгу «Нарис сучасної української літературної мови». Активний учасник та заступник голови об'єднання українських письменників МУР у Німеччині (1945 — 1949).
За запрошенням німецького славіста Макса Фасмера дістав позицію лектора російської і української мов у Лундському університеті (Швеція, 1950 — 1952). В 1952 — 1954 працював в Гарвардському університеті (США). У 1953 році померла мати Шевельова, яка подорожувала разом з ним все життя. Засновник об'єднання українських письменників «Слово» в 1954 році. Через конфлікт з Романом Якобсоном переїхав до Колумбійського університету (Нью-Йорк, 1954 — 1977). Член Гуггенгеймського меморіального товариства (1958–1959). Президент УВАН у США (1959 — 1961 і 1981 — 1986).
1977 року вийшов на пенсію. 1979 року в Гейдельберзі була опублікована фундаментальна праця Шевельова «Історична фонологія української мови». Був редактором журналу «Сучасність» в 1978–1981 роках. Після здобуття Україною незалежності, кілька разів відвідував різні українські міста. Гроші одержані від Шевченківської премії Шевельов передав на розбудову Української гімназії № 6. Позитивно відгукувався про проект українського правопису, розробленого групою науковців на чолі з Василем Німчуком. Помер 12 квітня 2002 року у Пресвітеріанській лікарні у Нью-Йорку.
