День народження Редьярда Кіплінга
Редьярд Кіплінг (англ. Joseph Rudyard Kipling) — англійський поет і прозаїк. Відомий як співець британського імперіалізму. Відоміший, як творець дитячих казок про Мауглі, допитливе слоненятко, кішку, яка гуляє, як собі знає, про відважного мангуста Рікі-Тікі-Таві та багатьох інших.
Кіплінг народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї. Своїм другим ім'ям він завдячує назві озера Редьярд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим ім'ям. Коли хлопчикові виповнилося 6 років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити його навчання в університеті, 1882 року йому довелося повернутися в Індію, де його батько, який на той час служив директором школи у Німеччині й доглядачем за музеєм, знайшов йому місце праці в місцевій газеті. Джозеф Кіплінг навчався у Америці. Та ось коли всі думали, що він забув свою домівку, він повернувся в Індію. Там його попросили написати книгу для дітей про джунглі. Він виконав прохання. Вона була дуже популярною. Коли він знову приїхав у Англію його там зустрічали письменником.
Лахорську «Цивільну й військову газету» Кіплінг називав своєю «першою й найсправжнішою коханою». Працював він багато й важко, в 1886 році газета почала публікувати його перші оповідання. Перша збірка оповідань «Прості оповідання з пагорбів» (англ. The Plain Tales from the Hills) побачила світ у 1888 році в Індії. В 1887 Кіплінга переводять у більшу газету «Піонер» в Алахабаді, де він продовжує писати. В 1889 році газета звільнила Кіплінга внаслідок суперечки, і він, зібравши гроші за гонорари й платню за шість місяців, покидає Індію, прямуючи до Лондона. Дорогою він відвідує Рангун, Сінгапур, Гонконг і Японію, проїздить Америку від узбережжя до узбережжя. Оселившись в Лондоні, він продовжує публікуватися, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні молода пара їде у весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк прогорів. Тож вони повертаються на батьківщину дружини Кіплінга — Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву «Наулаха». Там у Кіплінга народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується.
Перебування в США закінчується 1896 року. Причини називають дві: політичну й сімейну. Політичною причиною стала суперечка між Англією й Сполученими Штатами за права арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася до того, що з'явилися розмови про війну. Кіплінга прикро вразили антианглійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п'яницею й невиправним боржником. Зустрівшись якось із Кіплінгом на вулиці напідпитку, він пригрозив письменнику фізичною розправою. Попри те, що забіяку заарештували, розгляд справи в суді призвів до того, що Кіплінг став почуватися виснаженим і нещасним. Не дочекавшись вирішення справи, Кіплінги спакувалися й відбули до Англії.
В Англії Кіплінг поселився на девонширському узбережжі в будинку на пагорбі з виглядом на море. За його словами, йому не подобався фенг швей нової домівки, але, попри це, письменник активно й плідно працював. Тепер Кіплінг уже був знаменитістю. Він не цурався політики в своїх творах. В 1898 році він опублікував поему, присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британською імперією й вірш «Ноша білої людини» (англ. The White Man's Burden), які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності.
В 1898 році Кіплінг з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні.
Під час подорожі до Америки в 1899 році Кіплінг і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого Джозефіна померла.
В 1902 році Кіплінг опублікував свою другу дитячу книжку «Just So Stories for Little Children».
Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгу велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш «Якщо…» (англ. If...), який за результатами опитування, проведеного BBC в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів.
Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінг говорив: «Якщо є питання, чому він помер, скажіть, тому що наші батьки брехали.» Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історія була опублікована в 1923 році.
Помер Кіплінг в 1936-му, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Редьярда Кіплінга захоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм.
Його репутація в сучасній Індії здебільшого негативна, хоча в листопаді 2007 року було оголошено, що будинок, де він народився, стане музеєм.
