День народження Германа Мелвілла
Ге́рман Ме́лвілл (англ. Herman Melville; *1 серпня 1819, Нью-Йорк — †28 вересня 1891, Нью-Йорк) — американський письменник.
Його найвідоміший роман «Мобі Дік» (1851) був написаний на основі реального досвіду, отриманого автором при ловлі китів у південних морях.
Цей досвід послужив основою і для більш ранніх творів, таких як «Тайпі» (1846) і «Ому» (1847).
Роман «Біллі Бад» був закінчений Мелвілом перед самою смертю й опублікований 1924 року.
Хоча більшість його творів не мали популярності за життя автора, нині Мелвілл є одним з найзгадуваніших американських письменників. Мелвіл — одна із найяскравіших і значних постатей американського романтизму. Недооцінений сучасниками, він був уславлений лише в XX ст. і з запізненням, але беззастережно прийнятий у пантеон великих майстрів національної культури.
Батько Мелвіла був комерсантом, предки котрого брали участь в американській революції XVIII століття. Мати — голландка за походженням, з багатої родини, намагалася дати дітям релігійне виховання. Майбутній письменник пишався родинними традиціями. Дитинство Мелвіла минуло у великому домі, у достатку, навчався він у привілейованій школі. Несподівана смерть батька у 1832 році змусила Мелвіла, котрий не бажав обтяжувати близьких, розпочати самостійне життя: він працював клерком у банку, шкільним учителем, служив на хутряній фабриці.
У 1837 році вперше вийшов у море юнгою. У січні 1841 року, охоплений жаданням пригод, завербувався матросом на китобійну шхуну «Акуншет» (вона згодом слугувала за «модель» для вельбота «Пеквод» у романі «МобіДік») і вирушив у плавання. На кораблі Мелвіл зіткнувся з жорстокими порядками. У липні 1842 року під час стоянки у гавані Нукухіві (Маркізькі острови) він разом із товаришем Тобі залишив «Акуншет» і провів, вочевидь, близько місяця, з місцевим племенем тайпі, за яким закріпилася слава канібалів. Від аборигенів він утік на сіднейській шхуні «Люсі Енн», мандрував деякий час, поки не осів на Гаїті. Там він влаштувався на американське військове судно «Юнайтед Стейтс» і повернувся на батьківщину у жовтні 1844 року.
Мелвіл створив низку новел, що по праву належать до кращих зразків цього жанру в США. Серед них «Беніто Серено» — про повстання негрів на борту корабля і «Писар Бартльбі» — про гірку долю маленької людини. Морально-філософські та релігійні пошуки Мелвіла останніх років частково відобразилися у його поетичних творах — збірках «Вірші про війну» («Battlepieces», 1866), «Джон Марр» («John Marr and Other Poems, 1888), «Тімолеон» («Timoleon», 1891), а також у романі у віршах «Кларель» (1876).
