Вход

Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новости

02.10.2020
Із днем вчителя!
Мережа магазинів «Учбова книга» вітає всіх вчителів із Днем вчителя. Ваша робота - ... Подробнее

26.08.2020
Скоро до школи - вікторина
Лишився всього тиждень до початку осені. А що це означає? Це означає, що на школярів вже чекає ... Подробнее


Мы в соц. сетях:

Адреса магазинов

Магазин "Учбова книга"

г. Херсон, ул. Декабристов, 22
т. 0552 22-26-10

Режим работы: пн. - пт. 9:00 - 18:00;  сб, вс 9:00 - 15:00

Магазин "Учбова книга"

г. Херсон,ул.И.Кулика,135
т.0552 34-22-90

Режим работы: пн. - пт. 9:00 - 18:00, сб: 9:00 -15:00;  выходной:  воскресенье

Магазин "Учбова книга"

г. Херсон, ул. 40 лет Октября, 27.
Главный корпус Херсонского университета, 1 этаж

Режим работы: пн. - пт. 8:30 - 16:00;  выходной: сб, вс

Магазин "Учбова книга"

вул. 49-ї гравдейської Херсонської дивізії, буд. 26-а (зупинка "Аквапарк")

Контактная информация

Украина, г. Херсон,
ул. Декабристов, 5, оф. 13

Режим работы: пн. - пт.: 8:30 - 17:30; выходной: сб, вс

Телефоны:
+38 0552 26 21 71
+38 0552 26 22 10
+38 095 162 37 27

Эл. почта: uchbova.kniga@gmail.com

 

Мы в соц. сетях:

  

День смерті Йоганн Готфрид Гердер

Йоганн Ґотфрід Гердер  — німецький філософ, фольклорист, письменник і мислитель, один з визначних представників німецького Просвітництва.

Народився 25 серпня 1744, Морунген, Східна Прусія.

По закінченні теологічного факультету Кенігсберзькому університету в 1764–1769 роках був пастором в Ризі. У 1770–1771 роках в Страсбурзі зблизився з молодим Гете. З 1771 року придворний проповідник в Бюккебурге, з 1776 року — у Веймарі. Згодом стає одним із натхненників руху «штурмерів» і відмовляється від раціоналістичної програми Просвітництва, проголошеної Лессінгом і Мендельсоном, підкреслюючи натомість важливу роль чуттєвости в житті людини. Його твір «Ідеї до філософії історії людства» (ч. 1-4, 1784–1791, скорочений рос. пер. 1829) пройнятий ідеєю своєрідності різних епох людської історії, прагненням зрозуміти їх як щось органічно виростає на певній національному грунті і в специфічному переплетенні природних умов і культурних традицій. Вищим принципом розвитку людства Гердер вважав здійснення гуманності, тобто розуму і справедливості («Листи про заохочення гуманності», 1794–1797). Бачачи в гуманності відмітний принцип людини, спочатку властивий йому і характеризує його природу, Гердер розглядає в зв'язку з цим положення людини в органічному світі як «першого вільновідпущеника природи», що має двояке походження — природне і духовне; з точки зору цих ідей Гердер малює широку картину розвитку людства від стародавності (Китай, Індія та інші країни Древнього Сходу) до 14 століття.

У роботах «Про новітню німецьку літературу. Фрагменти» (1766–1768), «Критичні ліси» (1769) Гердер розглядає літературний процес в залежності від історичного та духовного розвитку кожного народу. У роботах «Дослідження про походження мови» (вид. 1772, рос. Пер. 1909), «Шекспір» і «Уривок з листування про Оссиану і піснях стародавніх народів» (опубліковано у збірнику «Про німецькому характері та мистецтві», 1773, вид . спільно з Гете) Гердер створює теорію народної поезії, що стала літературним маніфестом «Бурі і натиску». У збірнику «Народні пісні» (1778–1779; 2 изд. «Голоси народів у піснях», 1807) Гердер включив народні пісні всього світу, розташувавши їх тематично, щоб довести рівність народів в їх поетичному самовираженні. У роботі «Про вплив поетичного мистецтва на звичаї народів у старі та нові часи» (1781) Гердер висунув теорію генія, творчість якого завжди самобутньо. Підготувавши своїм вченням рух романтизму, Гердер у 1790-ті роки виступав, однак, проти характерною для романтизму ідеалізації середньовіччя. В останні роки життя Гердер з позицій емпіризму різко полемізував з теорією пізнання і естетикою Іммануїла Канта «критичного періоду» («Метакритика критики чистого розуму», 1799; «Каллігона», ч. 1-3, 1800).

Досліджуючи фольклор, Гердер був, власне, першим німецьким фольклористом і вважав, що кожна нація має свою літературну традицію, яка пов'язується з міфологією. Він обстоював діалектичну ідею становлення та розвитку світу, як органічного цілого. Історію людського суспільства розумів, як продовження історії природи. Неабияку наукову цінність становлять мовознавчі дослідження Гердера «Дослідження про походження мови», 1772 р.(«Abhandlund uber den Ursprung der Sprache») та історична чотиритомна праця «Ідеї до філософії історії людства», 1784–1791 рр («Ideen zur Philosophie der Geschichte der Menschheit»). У Росії творчістю Гердера захоплювалися в гуртку Миколи Михайловича Карамзіна; частково це пояснюється тим, що Гердер приділяв значну увагу вивченню культури слов'янських країн, зокрема фольклору слов'янських народів.

Помер 18 грудня 1803 у Веймарі.