Вход

Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Мы в соц. сетях:

  

Адреса магазинов

Магазин "Учбова книга"

г. Херсон, ул. Декабристов, 22
т. 0552 22-26-10

Режим работы: пн. - пт. 9:00 - 18:00;  сб, вс 9:00 - 15:00

Магазин "Учбова книга"

г. Херсон,ул.И.Кулика,135
т.0552 34-22-90

Режим работы: пн. - пт. 9:00 - 18:00, сб: 9:00 -15:00;  выходной:  воскресенье

Магазин "Учбова книга"

г. Херсон, ул. 40 лет Октября, 27.
Главный корпус Херсонского университета, 1 этаж

Режим работы: пн. - пт. 8:30 - 16:00;  выходной: сб, вс

Контактная информация

Украина, г. Херсон,
ул. Декабристов, 5, оф. 13

Режим работы: пн. - пт.: 8:30 - 17:30; выходной: сб, вс

Телефоны:
+38 0552 26 21 71
+38 0552 26 22 10
+38 095 162 37 27

Эл. почта: uchbova.kniga@gmail.com

 

Мы в соц. сетях:

  

День народження Смолич Юрія Корнійовича

Народився третьою дитиною в родині гімназійного вчителя Корнелія Смолича. У 1911–1913 роках навчався в Кам'янець-Подільській гімназії.

По закінченні Жмеринської чоловічої гімназії (1913–1917) навчався в Київському комерційному інституті (1918).

"В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко, лихими юнаками (юнкерами) — Володимир Сосюра і Борис Антоненко-Давидович, добровольцями-кавалеристами — Олександр Копиленко та навіть 16-річний Юрій Яновський. держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остап Вишня), Павло Тичина, Юрій Смолич … Частина з них на початку 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди. " Я. Тинченко

Під час українсько-російської війни 1918–1921 певний час працював санітаром і лікпомом у Червоному Хресті, актором у червоноармійському театрі-студії, театрах укрпрофсожу, наросвіти; пізніше — в Театрі імені Івана Франка (1922–1924). З 1923 року жив у Харкові, працював інспектором театрів у Головполітпросвіті Наркомосу УСРР (1924–1928), театральним критиком у журналі «Нове мистецтво».

Протягом 1929–1934 працював позаштатним постійним театральним рецензентом у газеті «Вісти ВУЦВК», потім «Комуніст». Редагував журнали «Сільський театр» (1926–1929), «УЖ» (1928–1929), «Червоний шлях» (1935), «Літературний журнал» (1936–1937), «Україна» (1943–1950). З 1934 — заступник голови, а впродовж 1938–1944 рр. — голова Харківської обласної організації СПРУ, зокрема й в евакуації в Алма-Аті (Казахстан). З травня 1944 року жив у Києві. Член правління СП СРСР (1942–1976), заступник голови СПУ та член секретаріату правління СПУ (1944–1963). Член КПРС (1951), кандидат у члени ЦК КПУ (1971).

Працював кореспондентом газети «Известия» по УРСР (1946), у Берліні як член Комітету за повернення на Батьківщину (1959). Голова, а потім президент Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном «Україна» (1961–1976). Герой Соціалістичної Праці (1970). Голова правління СПУ (1971–1973), секретар правління СП СРСР (1971–1976). Делеґат з'їздів КПУ (1971, 1976), профспілок УРСР (1972), депутат Верховної Ради УРСР кількох скликань. Лауреат багатьох міжнародних, урядових республіканських і всесоюзних нагород.

Після війни мешкав у Києві, в будинку письменників Роліт, з 1956 р. — в будинку на вул. Заньковецької, 5/2, на фасаді якого йому встановлено пам'ятну дошку. Помер письменник 26 серпня 1976 року.  Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 2).